Чому під час війни люди повинні страждати і не жити в комфорті?

 

Ціна комфортного життя

Гортаючи сторінки однієї з соціальних мереж, нерідко трапляються відео, де людей питають, скільки потрібно грошей для комфортного життя? Люди відповідають. Й такі суми називають... Можуть і 10000 доларів. І це в Україні?!

Може це їх ціна комфорту. Їм багато треба. Коментатори під відео обурено пишуть, що під час війни немає бути комфортно. Воїни страждають, живуть в жахливих умовах. Люди втратили домівки, роботу та бізнес. Навіть життя. А ще втрачено життя дітей і багатьох людей. До речі, з обох сторін воєнного конфлікту є великі втрати. Цього агресору замало... Чи є невичерпне джерело ресурсів та гидких планів, покликаних забирати життя, ненавидіти, руйнувати?

Так, перебуваючи у війні, можна зрозуміти, що немає переможців – є лише страждання, руйнування та втрати. Часто люди, які живуть в безпеці й комфорті, можуть не розуміти, чому воюють інші та чому необхідно страждати під час конфлікту. Але варто пам’ятати слова Альберта Швейцера:

Велике співчуття знаходиться не в безмежному спогляданні страждань інших, а в тому, щоб робити щось, щоб їх завершити.

Воєнні конфлікти призводять до багатьох втрат. Це безумовно. Тим не менш, важливо пам’ятати, що

ми зіткнулися з лихом, щоб його перехитрити, зазнавши страждання, щоб наші дії стали можливими - Гелін Ровел.

Світло і гармонія беруть початок з України

Навіть у найтемніші часи можна знайти силу та надію! А може ми маємо багато чого зрозуміти, очиститись і нести мир у світ. І з України мир та гармонія має початися, навіть якщо зараз живемо у хаосі й немає впевненості в завтрашньому дні.

І навіть якщо ми живемо в безпеці та комфорті, ми повинні пам’ятати, що не всі мають цю можливість.

Цитата Джона Ф. Кеннеді: 

Не питайте, що ваша країна може зробити для вас. Питайте, що ви можете зробити для своєї країни

нагадує нам про нашу відповідальність допомагати тим, хто веде боротьбу. Якщо ми маємо деякий комфорт та безпеку, ми можемо допомагати іншим через благодійність, волонтерство та підтримку гуманітарних організацій. Подумаймо, що можемо зробити, починаючи з родичів та свого району. І якщо дозволяють можливості та фінанси, то можна робити набагато більше для країни, для людей.

Може це ми маємо зрозуміти, пройти до цього, щоб врешті решт війна закінчилася. Ми перші це зрозуміємо та поділимось з усім світом - своїм досвідом, світлом, доки не пізно...

Отже, під час війни важливо не лише співчувати тим, хто страждає, а й діяти для зміни цієї ситуації. Навіть якщо це означає те, що ми самі повинні зазнати деякого дискомфорту для того, щоб забезпечити комфорт і безпеку іншим.