Чому незнайомці в соціальних мережах дозволяють собі ображати інших та що з цим робити?

 

Декілька днів назад якийсь незнайомець з соціальної мережі написав в приватні повідомлення образливі слова, майже одразу після привітання. Просто принизив ні за що честь та гідність. Мова образ - українська.

  Цей користувач мережі має нік і замість фото - незрозуміла аватарка. Та я не образилась, не прийняла це вже так близько до серця. Адже образа незнайомців у соціальних мережах стала поширеним явищем.

Мої друзі і знайомі також отримували схожі повідомлення. Але так як я глибоко вивчаю психологію, тому питання, чому люди відчувають потребу принижувати інших, зрозуміле. Та це не вважаю нормальним. 

 Є кілька можливих причин та мотивів, які можуть пояснити цю поведінку, а не тому що я на стільки погана. 

Безкарність і анонімність

Першою і, напевно, найзначнішою причиною є анонімність, яку забезпечують соціальні мережі. Коли люди спілкуються через екран, це знижує рівень особистої відповідальності за свої слова. 

Відсутність фізичного контакту дозволяє деяким особам відчувати себе безкарними, що може підштовхувати їх до агресивної або образливої поведінки. За це вони не отримають в обличчя. 

Самовираження 

У деяких випадках, особа може вважати, що критика чи образа є способом самоствердження або підтвердження своїх власних поглядів, особливо в контексті групових обговорень. Таке ставлення може виникнути, наприклад, у політичних дискусіях, коли  незгода з певною позицією сприймають як шанс підкреслити свою "правильність". Може десь я висловлювались на якусь тему, а моя думка викликала агресію. Та чи моя вина? 

Я особисто не ображаю людей, якщо вони думають якось інакше.

Емоційні проблеми

Ще однією причиною є особисті емоційні проблеми людей, які ображають інших - проблеми в емоційній сфері. 

Дослідження показують, що агресивна поведінка може бути наслідком власних невдач або через незадоволеність життям. 

Агресивні проявлення – це своєрідний вихід, який тимчасово полегшує емоційний дискомфорт. 

Сподіваюсь тому, хто образив, стало легше.   Та таким чином погано вивільнити свій негатив ( це один з найгірших способів вивільнення негативу). Потім може бути проблеми зі здоров'ям, з грошима, у стосунках. Оскільки негатив блокує все те хороше, що може дати життя. Що ж, "блокуйте" й надалі, усі любителі негативу та образ. 

Бажання уваги

Дослідники також вказують на те, що деякі незнайомці використовують образу як спосіб привернути увагу. Й що звернув? На мить, коли я написала скаргу, заблокувала й навіть не відповіла. Не створювала суперечки, мовляв я не така й не писала навіть : "Що ви собі дозволяєте"?!

 Однак на суперечки, скандали ці тролі заманюють бажаючих висловитися.

Може справа не стільки в образі, скільки в бажанні бути почутим і поміченим. Побачила людину (його аватарку), яка явно не в собі. 

В реальному житті ніхто не дозволяє собі так ображати. Хоча можу припустити, що близькі люди можуть це дозволити, але миттєво будуть вигнані з мого життя. Я не потерплю образ. 

Тренд ненависті

Нарешті, у соціальних мережах часто формуються певні культурні тренди, пов'язані з "хейтом". Люди, які підкорюються цій моді, втрачають свою індивідуальність і беруть приклад з інших, не замислюючись про наслідки своїх слів. 

Блокування та видалення з друзів може ніяк не вплинути.  А от робиш погане іншим, ображаєш, то завжди прилітає щось не хороше. Це без винятків. 

Образа незнайомців у соціальних мережах  має різноманітні причини: від почуття безкарності до особистих проблем.

Важливо пам'ятати, що за кожним повідомленням стоїть людина, яка має свої думки.

Розуміння цих мотивів може допомогти нам краще впоратися з негативом у мережах та побудувати більш нормальне середовище. Але я вважаю, що варто застосовувати до тролів та тих, хто ображає, суворі закони і правила. Від штрафів до ув'язнення. 

 В деяких країнах є такі міри покарання. Бо кожна людина має право на повагу, а не на те, щоб її ображали на рівному місці чи в бажанні уваги. Від мене так уваги не здобути... 

Але точно не уникнути справедливого Верховного суду. Не думаємо про це, коли робимо комусь погано. Бо нічого святого, певно, немає. А розвиватися в духовному напрямку поки також нема бажання, як я розумію.

 Багато ж розуму не треба, щоб сказати погане слово чи образу якійсь людині...  Складніше проявляти добро й Любов навіть до незнайомої людини. Й це поки сумно, особливо якщо таке дозволяють собі мої співвітчизники.

Певно багато вільного часу, немає що робити, ще проблеми з психікою. А лікуватись не хочуть чи дорого. 

Навіть пожаліти хочеться, але Господь з цією людиною. Залишаю на розсуд вищих сил й прошу завжди, щоб не було зла на Землі чи набагато менше. Бо воно не приведе нас до гармонії, злагоди та миру.