Успішна ідея заробітку від Седзі Морімото або як орігінально заробляти гроші, особливо нічим не займаючись?

 

Мене вразила історія японця Седзі Морімото. Особливо те, як він монитизував своє неробство. По суті - лінь. 

От ми українці - працьовиті, талановиті, працюємо по 8-12 годин. Навіть більше. Але часто чую від знайомих, що заробіток, навіть при великих зусиллях, незначний. Ледь вистачає на життя. В розкоші не купаються.

Ідея на мільйон

Японец Седзі Морімото по професії фізик, з магістерським ступенем освіти, не одразу знайшов себе і не одразу заробляв мільйони. Він декілька років працював в видавництві, редагуючи підручники. А раніше він пробував себе в різних діяльностях і ніде не зміг досягнути успіху. Не любив він і останню свою роботу та вважав  нудною. 

 В 36 років Седзі вирішив змінити своє життя. Звільнившись з роботи, об'явив себе "людиною, яка нічого не робить". Так він написав про себе в одній з соціальних мереж. 

Вирішив ніколи не працювати. Та в той же час, в нього з'явилась ідея та готовність супроводжувати людей. 

Його справа пішла якнайкраще, бо одразу посипались заявки на його супровід і компанію. Комусь потрібен супровід до супермаркету, комусь - щоб його вислухали, мотивували або разом подивились кіно, навіть  політати на гвинтокрилі та підтримали в суді. 

Виявилось, що людям потрібен хтось, щоб не відчувати себе самотніми. А Морімото готовий усіх вислухати, щоб не розповідали. Відповідав лаконічно, просто. Не давав непроханих порад.

Така робота йому сподобалась. За свої послуги, які були спочатку безкоштовними (працював за їжу та йому оплачували дорогу), потім почав отримувати від 100 доларів.

Звісно, моральних законів не переступав і не надавав інтимних послуг, не напивався, відмовлявся бути вантажником. Все ж був відповідальним компаньйоном. 

  До речі, заробив за два з половиною роки - 30 міліонів єн. 

Допомога людям не почувати себе одинокими - оплачується

Не думаю, що це така вже проста робота й про те, як взагалі нічого не робити. Треба і час витрачати, і деякі зусилля. Насправді треба любити людей, бути морально сильною людиною, щоб цим займатися. Та головне - не бути соціофобом й негативною особистістю. 

Переконуюсь, що Японія - дивовижна країна, в якій живуть незвичайні люди й є цікаві професії. Особливо вражають технології.

Особисто я помітила, що людям в моїй країні та людям з інших країн, потрібна така послуга. Якби я її надавала, то час переписок коштував приблизно 50 долларів, спілкування по телефону - 100 долларів за час, а зустріч та проведення часу офлайн - десь 200 долларів за годину. Та офлайн доволі небезпечно. Певно, мені треба буде наймати охорону...

Більшість хочуть безкоштовно все отримати. Певно думають, що я маю кидати все, забуваючи про сон та побут, свої хобі і діяльності. Іноді мені навіть дзвонять вночі. Та я не збираюсь спілкуватися і бути "free for all". Не через гроші. Іноді спілкування йде не в те русло і воно мені неприємне. Чи нерідко потрібно підняти самооцінку хлопцю чи чоловікові? Ох... Й таких запитів на спілкування я отримаю немало в день. Японець зміг на цьому заробити й чимало, бо знав ціну своєму часові. А я хоч й не японка, але також знаю ціну своєму часові. 

Я багато його віддаю людям просто так. Але мають бути здорові межі, які я вмію виставляти. Як і рахунки за свої послуги. 

Наразі поки немає в моєму списку діяльності - супровід чи спілкування за гроші. Але все може бути... Цікава ідея заробітку, я вважаю. А як ви вважаєте?